ПЕРСПЕКТИВИ ВІДНОВЛЕННЯ ПОРУШЕННИХ ЕКОСИСТЕМ В УКРАЇНІ

НА ПРИКЛАДІ ЛИМАНУ САСИК (Одеська обл.)

Ірина Вихристюк

Громадськая органiзацiя «Вiдродження»

68100, Одеська обл., м. Татарбунари, а/с 48

Тел/факс: (+380 4844) 3-10-66

E-mail: sasyk@odtel.net

Загальновизнаною є цінність водно-болотних угідь, до яких належать лимани північно - західного Причорномор’я (Дунай-Дністровського межиріччя). Це цінні ландшафти, що відіграють визначну роль у регулюванні водного  режиму і стабілізації клімату. Вони є місцем нересту, нагулу та зимівлі цінної іхтіофауни. Це місце гніздування та відпочинку під час міграції цінних та рідкісних видів птахів. Як правило - це рекреаційні території, які мають лікувальні властивості. Для збалансованого розвитку прибережний територій, надзвичайно важливо, щоб ці об’єкти  збереглися у природному стані.  

Порушення або ж повне знищення ВБУ призвело до  суттєвих  негативних змін в екологічних, гідрологічних та кліматоутворюючих процесах. Серйозною проблемою стало забруднення водойм, а в зв’язку з цим і питання безпеки водопостачання. Ціна не виваженого втручання людини в природні процеси – це в кінці кінців ціна людського життя.

Найбільш показовий приклад такого втручання – це намагання перетворити чорноморський лиман Сасик в Одеській області на прісноводне водосховище. Це «перетворення» відбулося 30 років тому, з початком  будівництва водогосподарського комплексу (ВГК) “Дунай –Дністер-Дніпро”, зокрема його першої черги – Дунай-Дністровської зрошувальної системи. В результаті будівництва було віддамбовано найбільший морський лиман північно-західного Причорномор'я, який має статус ВБУ міжнародного значення - лиман Сасик. Призупинення природного водообміну з його механізмами самоочищення стало основною причиною порушення екологічної рівноваги  в Сасику та на прилеглих територіях, що в свою чергу призвело до величезних економічних втрат, породило екологічні проблеми і має негативні соціальні наслідки.

Результати реалізації проекту:

·               деградація ґрунтів через засолення і слітизацію (більше 30 тис.га).

·               скорочення вмісту гумусу  в ґрунті.  (Економічна ефективність зрошення не досягалась жодного року. За період зрошення, всі господарства на Дунай-Дністровській зрошувальній системі (ДДЗС) стали збитковими);

·               евтрофікація, замулення, заростання, паразитологічна забрудненість водосховища Сасик;

·               втрачена рекреаційна та бальнеологічна функції лиману Сасик;

·               підтоплення населених пунктів;

·               негативний вплив (через скид забрудненої води) на рекреаційну зону Чорноморського узбережжя (територію курортних зон  Татарбунарського району);

·               погіршення якості підземних вод;

·               в прибережній зоні (населених пунктах) сформувалися небезпечні умови для життя і здоров'я людей в санітарно-гігієнічному, епідеміологічному, токсикологічному аспектах, наслідки яких виявляються у вигляді різних захворювань (підтвердженням цьому є щорічна інформація Татарбунарської районної СЕС). 

·               якість виловленої риби - незадовільна. (Прісноводна риба через споживання неякісних кормових ресурсів, високу мінералізацію води і забруднення Сасика стає уразливою до інфекційних захворювань, паразитаріїв, в її тканинах накопичуються важкі метали);  

·               порушено водообмін в розітнутих каналом «Дунай-Сасик» Стенцівсько-Жебріянівських плавнях;

·               негативний вплив на екосистеми суміжних лиманів (зокрема, Тузлівської групи, що також має статус  водно-болотних угідь міжнародного значення);

Враховуючи негативні наслідки, а саме: погіршення якості ґрунтів через засолення (зрошення заборонено з 1994 року), фізичний і моральний знос споруд і обладнання, а також екологічну небезпеку незворотності гідробіологічних процесів у водосховищі Сасик, громадськість, вчені, представники органів місцевого самоврядування (сільрад, райради) і місцеві громади неодноразово пропонували і вимагали вжити невідкладних заходів по припиненню накопичення стокових відходів з Дунаю та пониження рівня води в Сасику шляхом поновлення природного водообміну з морем. Варіантом відновлення гідрологічного режиму має бути роздамбування Сасика і повернення йому статусу відкритого чорноморського лиману.

Питання, щодо відновлення екосистеми морського лиману Сасик назріло давно. Підґрунтям є:

- нормативно-правова база: міжнародне і національне екологічне законодавство (міжнародні Конвенції: Рамсарська, Бухарестська, Бернська, Орхуська; Закони України “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про місцеве самоврядування в Україні”, Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів; “Загальнодержавної програми створення екологічної мережі до 2010 року”,  «Водний кодекс, інші), які передбачають збереження існуючих і відновлення порушених екосистем, раціональне і збалансоване використання природних ресурсів;

- відповідні рішення органів місцевого самоврядування: рішенням Татарбунарської районної ради №105 – ХХІІІ від 28.12.99р. та рішення №163-XXIII від 23.01.01року депутати зверталися до Одеської обладміністрації та облради щодо їх клопотання  перед Кабінетом Міністрів України про роздамбування  водосховища  і відновлення його природного  зв’язку з Чорним морем. В листопаді 2007 року прийнявши відповідне рішення, депутати звернулися до Президента України, Прем’єр-міністра України, голів Одеської облради та ОДА. Щодо роздамбування Сасика.

-  проведено ряд незалежних досліджень. Крім цього, на виконання доручення  Кабінету Міністрів України № 73703 від 29.12.2003 р. Мінприроди України замовило у 2004 році науково-дослідну роботу: ”Розробка соціально-економічного та екологічного обгрунтування відновлення гідрологічного режиму оз.Сасик”, яка виконана  Українським науково-дослідним інститутом екологічних проблем (м.Харків). Проведені дослідження привели до висновку, що варіантом обгрунтування гідрологічного режиму (з точки зору необхідності покращення соціально-економічної та екологічної ситуації в регіоні) може бути лише роздамбування Сасика і повернення йому статусу морського лиману.

На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 17.02.06 № 5704/1/1-06 Національна Академія Наук України підготувала Аналітичну записку “Про шляхи поліпшення  санітарно-екологічної ситуації в басейні оз.Сасик”, в якій зазначено, що найбільш ефективним  варіантом відновлення екологічного, гідрологічного режиму та покращення  санітарно-екологічної ситуації в районі Сасика може бути тільки його роздамбування.

Є достатньо обґрунтувань для головного  висновку про необхідність відмови  від подальшого використання Сасика в прісноводному варіанті, упорядкування  сільськогосподарської та водогосподарської діяльності на його водозборі, доцільності з’єднання  Сасика з морем  при оптимальних науково-обгрунтованих  екологічних умовах та інженерних рішеннях розкриття і відродження  природного екотону морського типу.

Одне із інженерних рішень міститься в запропонованому ВКФ  “Проектгідробуд” (м.Одеса, 2002р.) техніко-економічному обґрунтуванні  “Проекту реабілітації екосистеми лиману Сасик». Проектом передбачається відновлення екосистеми лиману з одночасною подачею на східний берег Сасика води трубопроводом безпосередньо з Дунаю. Кошторисна вартість по зведеному кошторисному розрахунку – 75 млн. грн (в цінах  2008 р).

Відновлення статусу морського лиману, в першу чергу, знизить соціальну напругу  і  сприятиме:

·         вирішенню проблем регіону, пов’язаних з підтопленням, якістю питної води;

·         покращенню санітарно-епідеміологічної ситуації в акваторії лиману та курортних зонах (реалізація “Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Чорного та Азовського морів”);

·         відновленню збалансованого природного режиму  рибогосподарювання та якості рибних ресурсів. (За умови відновлення лиман буде використовуватися як високопродуктивне нагульне угіддя для молоді кефалевих і камбалових риб (реалізація «Загальнодержавної програми розвитку рибного господарства України на період до 2010 року»)

Які перспективи відновлення лиману Сасик? Першочергово будуть відновлені  природні функції ВБУ. Рекреаційна та бальнеологічна функції лиману Сасик (за умови існування морського лиману функціонували грязелікарня та дитячий протитуберкульозний санаторій).

З відновленням гідрологічного режиму морського лиману Сасик поліпшиться екологічний стану суміжних лиманів Тузлівської групи - Шагани-Алібей-Бурнас, які в 1996 році, згідно Постанови Кабміну №1499 віднесені до категорії лікувальних з запасами лікувальних грязей відповідно: 3214, 16986 і 6989 тис.куб.метрів. 

Поліпшиться санітарно-екологічна ситуація на курортних зонах Татарбунарського району та Кілійського району, що сприятиме рекреаційному розвитку регіону.

«Історія проектування, будівництва, експлуатації та занепаду ДДЗС повинна стати суворим, але корисним уроком для нинішніх й наступних поколінь теоретиків і практиків  галузі  гідромеліорації та аграрного виробництва.

При здійсненні будь-яких проектів  домінуючим принципом повинен бути «не нашкодь». Інакше обсяги й масштаби здійснюваних робіт  перетворяться  на самоціль, а науково-технічний та виробничий «прогрес» полягатиме лише в заміні одних проблем іншими, більш важкими для розв’язання.»