ФОРМУВАННЯ МЇСЦЕВОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ МЕРЕЖІ  ТЕРИТОРІЙ м. ЖИДАЧЕВА (ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ) В  НИЖНІЙ ЧАСТИНІ Р. СТРИЙ (ПРИТОКИ Р.ДНІСТЕР)

Тарас Турченяк

Громадська організація „ЕКО-Довкілля”

вул. Д.Галицького 34, м,Жидачів, Львівської області,81700, Україна, тел.(03239) 32527, моб.80961066415;

e-mail eko.zhydachiv@i.ua

Навколо міста Жидачева (Львівська область) колись були мальовничі діброви, чисті ріка та озера, а в самому місті було чисто, адже земельні ділянки під присадибами доглядався власниками. Але з розвитком паперової промисловості  знищувалось навколишнє середовище і в результаті регіон м. Жидачева поступово перетворювався в зону екологічного лиха. Свідченням цього можуть бути такі факти:

- більше як сто гектарів земель колись живописних місць використовуються як сміттєзвалища і відстійники відходів паперового виробництва. В місті існує велика загазованість меркаптаном, який утворюється в результаті целюлозного виробництва . Третина житлового масиву з досить значною кількістю населення проживають у санітарно-захисній зоні , яка найбільше піддається шкідливому впливу ряду підприємств;

- основна індивідуальна житлова частина не каналізована;

- існує погіршена якість води, в якій великий вміст заліза у воді, що подається населенню з водозабору;

- незадовільний стан озер у східній частині міста, в які попадають неочищені дощові стоки в уперемішку з фекальною каналізацією, існує значна   забрудненість  поверхневих вод , що досягла індексу 15 (при нормі 1);

- за рахунок висотної забудови міста зменшилась кількість зелених насаджень, а лісові урочища знищені й перетворені в городні наділи, які надзвичайно забур'янені і  в більшості перетворені у пустирі;

- через відсутність об'їзної дороги в місті  існує перевищення допустимих норм шкідливих речовин у результаті роботи автотранспорту в центральній частині міста.

  На забруднення навколишнього середовища впливає сусідство хімічних гігантів Нового Роздолу, Калуша, Миколаєва.

Складність екологічної ситуації полягає не стільки в її гостроті, скільки у відсутності  реальних механізмів   для її покращення в сучасних умовах, що є наслідком системної екологічної  кризи в державі.

   В м.Жидачеві склалась критична ситуація із станом навколишнього природного середовища обумовлена неврахуванням екологічних факторів  при плануванні  розвитку регіону  та самого міста. Внаслідок  цих помилок  місто отримало значні проблеми, а саме: велику кількість порушених земель; щороку значно збільшується смертність населення; спостерігається велика кількість  захворювань на хвороби , які пов’язані  із забруднення довкілля та екологічними проблемами. Якщо така тенденція буде продовжуватиметься , місто перетвориться у безбарвну територію, в якому мешканцям проживати буде некомфортно і небезпечно. Одним з ключових  варіантів покращення екологічної ситуації в найближчі роки та на перспективу є довгострокова політика по зупиненню хаотичного і в основі споживацького природокористування. Найфундаментальнішою ідеєю і реагуванням на дигресивні  процеси у природі у світі – є ідея сталого екологічного та економічного розвитку, один із принципів якої – збереження природного середовища. біологічного і ландшафтного різноманіття. На думку фахівців із збереження біорізноманіття, вирішенням цієї проблеми може стати створення офіційно затвердженої екомережі кожного населеного пункту, району, області, країни.

Громадська екологічна організація „ЕКО-Довкілля” має своє бачення вирішення цієї важливої справи по формуванню екологічної мережі в місті і планує подати на розгляд сесії Жидачівської міської ради  свої певні пропозиції.

Попередньо проаналізувавши  реальний стан територій в межах міста Жидачева, які є цінні не лише через притаманне їй велике видове різноманіття, а і як складові території загальнодержавного Дністровського екологічного коридору, вбачається те, що реально можна включити в  межах міської ради до екологічної мережі близько 318 га, тобто 24% від її загальної площі міських територій. 

Екомережа Жидачівської міської ради складатиметься з двох великих ядер, до складу яких входитимуть вже існуючі об’єкти майбутнього природно-заповідного фонду (ділянок відносно недоторканої природи, де тварини і рослини практично позбавлені впливу людини). Між собою обидва ядра зв’язані екологічним коридором – річкою Стрий (притоки р.Дністер), що протікає між ними та потужною буферною зоною, що проходить по південній  околиці міста і являє собою  долина р. Стрий  та численних озер поряд.

Перше ядро екомережі розташоване на крайній південній околиці міста Жидачева по двох сторонах річки Стрий. Складається із пам’ятки археології національного значення часів Київської Русі  урочища Городища в межах гори „Базиївки (45,2 га), озер (старорічищ) , прилеглих до західної сторони урочища, оточуючої озеро зеленої зони загального користування. В межах ядра поєднано заплавні луки, заплавний вербовий  ліс, витоки джерела, заплавні плеса, озера - старорічища, штучне лісопаркове утворення біля гребного каналу, як основа майбутнього дендропарку.

Друге ядро утворене комплексом ділянок на північному сході міста. До нього входять дві ділянки майбутнього природно-заповідного фонду – проектовані заказники «Замкова гора» (5га) та «Кораблище» (5 га), а також розташована північніше від них відпочинкова зелена зона та озера загального користування. Основу ядра становлять водно – болотні території урочища «Кораблище” та схили Замкової гори, які зосереджують в межах ядра різноманіття різної рослинності характерних для наддністровського  ландшафту. Саме вкриті рослинністю пагорби та схили Замкової гори та болотно-лучна  рослинність заплави старорічища, з яких власне і складається ядро, становлять основу естетичної привабливості ландшафту другого ядра екомережі м.Жидачева.

Слід зазначити, що на Жидачівських землях в урочищах Замкова гора, г.Базиївки, Кораблище збереглись угрупування дуже красивих і, нажаль, рідкісних рослин, які ще нажаль недостатньо досліджені. Цього року планується при участі спеціалістів ботанічного саду Національного університету ім. І.Франка провести оцінку стану рослинного покриву, виявлення  видів рослин, що потребують охорони та загальної оцінки природно-ландшафтного комплексу, як екологічної системи. Крім цього в межах річки Стрий на ділянці екокоридору міста проживає мінога українська, яка занесена до Червоної книги України та Європейського червогого списку. Є підстави вважати, що дана популяція, не зважаючи на її невелику площу, може являтись найчисельнішою в межах Львівської  області.

Створення екологічної мережі міста сприятиме захисту та відтворенню існуючих зелених насаджень в межах ядра та екологічного коридору,  закладці майбутніх лісо-паркових зон площею до 140 га в межах відновлювальних зон, формуванню  екологічної стежини.

У випадку позитивного сприяняття ідеї по формуванню екологічної мережі громадою, та основне депутатським корпусом міської  ради, необхідно буде розробити проект землеустрою по зміні цільового призначення ряду земель, в основному неугідь, сміттєзвалищ, відстійників під влаштування земель  природно –заповідного фонду та паркових зон.

Територія екологічної мережі - це свого роду данина, це той мінімум, який ми лишаємо живим істотам Землі, і який обов’язково має бути звільненим від впливу господарської діяльності людини. Чим  швидше ми впроваджувати такий важливий унікальний природозберігаючий режим по детальному проектуванню та реалізації формуванню екологічної мережі на місцевих рівнях, тим швидше території населених пунктів відповідатимуть принципам сталого екологічного та економічного розвитку, спрямованого на підвищення якості життя членів територіальної громади.

Література

Краєзнавчі матеріали про природу та річкову мережу Жидачівчини. Жидачів: Громадська організація „ЕКО-Довкілля”, 2004. 61 с.

Знай, люби, бережи. Громадська організація „ЕКО-Довкілля”. 2001. 149 с.

Закон України  „Про екологічну мережу України”, Верховна Рада України , 24.06.2004.